Розповідаємо про рідкісні види, які можуть випадково опинитись у вашому квітнику

Коли ми чуємо «червонокнижні рослини», найчастіше уявляємо їх десь у диких лісах або гірських схилах. Насправді ж деякі з них можуть з’явитися значно ближче — просто на городі, в палісаднику, біля паркану чи на межі саду. Іноді ми самі висаджуємо їх, не знаючи, що це рідкісні види. Інші потрапляють разом із купленим дерном, травосумішами, саджанцями або розмножуються з давніх часів.

У цьому матеріалі зібрано п’ять рослин, які належать до Червоної книги України та час від часу з’являються в приватних садках. Якщо ви впізнаєте одну з них — найкраще, що можна зробити, це не чіпати її. Спостерігайте, не шкодьте, і дайте їй жити.

Білоцвіт весняний (Leucojum vernum)

Його часто плутають із підсніжником, але білоцвіт має більш розкриту, округлу квітку-дзвіночок, а на кінчиках пелюсток — характерні жовтуваті або зелені цятки. Цвіте дуже рано, щойно зійде сніг.

Може випадково з’явитися у вологих, тінистих місцях — біля сараїв, на краю саду чи в старих палісадниках. Якщо не турбувати, живе десятиліттями на одному місці. Дуже погано переносить пересадку, особливо під час цвітіння. Не чіпайте — і квітка буде радувати щороку.

Підсніжник звичайний (Galanthus nivalis)

Символ весни, який росте у багатьох дворах. Але не всі знають, що цей вид внесений до Червоної книги. У нього вузьке сизе листя і одна біла поникла квітка з шістьма пелюстками.

Якщо підсніжники ростуть самі, це часто означає, що колись їх пересадили з дикої місцевості — наприклад, бабуся принесла з лісу. Такі рослини дуже вразливі до змін умов. Вони не люблять пересадок, не терплять глинистого ґрунту і можуть зникнути, якщо постійно порушувати місце зростання.

Лілія лісова (Lilium martagon)

Ефектна квітка з вигнутими пелюстками рожево-пурпурового кольору і темними цяточками. Досягає до 1,5 метра у висоту. Раніше її часто викопували з лісу й висаджували в сади — звідти вона й залишилась у багатьох дворах, особливо в сільській місцевості.

Сьогодні це рідкісний і охоронюваний вид. Якщо лілія росте на одному місці кілька років, вона не потребує втручання. Її не варто пересаджувати або викопувати на розсадження — рослина довговічна, але дуже погано переносить пошкодження кореневища.

Любка дволиста (Platanthera bifolia)

Непримітна зовні, але неймовірно ароматна ввечері. Це дика орхідея з довгим стеблом, білосніжними дрібними квітками і двома широкими прикореневими листками. У природі росте в тінистих вологих місцях, але іноді трапляється і в старих дворах, на покинутих ділянках, де ніхто не порушував шар землі.

Орхідеї дуже чутливі до пересадки. Якщо побачили її у себе — не чіпайте. Навіть легке перекопування або зміна рельєфу поруч може знищити колонію. Дайте їй час і тишу — вона віддячить щорічним цвітінням.

Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus)

Одна з найгарніших і найрідкісніших орхідей. Має квітку у формі черевичка — яскраво-жовтого кольору з бордовими пелюстками. Надзвичайно вибаглива до ґрунту, вологи і мікрофлори.

Зустрічається дуже рідко, але іноді її можна помітити біля старих обійсть, що розташовані поруч із лісом. Вона потребує стабільності. Її не можна ділити, копати, пересаджувати або «розмножувати». Такі рослини варто просто залишити — вони виживають тільки у своїх природних умовах.

Що робити, якщо впізнали одну з цих рослин у себе вдома?

• Не викопуйте.
• Не зрізайте на букет.
• Не діліть і не продавайте.
• Просто залиште на тому місці, де вона росте.

Навіть якщо рослина з’явилася випадково — ви можете стати її охоронцем. Не потрібні жодні сертифікати чи дозволи. Достатньо знати й не шкодити. Бо саме така увага — найкраща підтримка для збереження рідкісних видів.