Годівля свиней є найбільшою статтею витрат у свинарстві, часто сягаючи 70–80% від загальної собівартості продукції. Тому точний розрахунок того, скільки з’їдає свиня за рік, та розуміння факторів, що впливають на ефективність використання корму, є критично важливим для рентабельності будь-якого господарства.

Витрата корму залежить не від календарного року, а від тривалості циклу відгодівлі, який, при інтенсивному вирощуванні, зазвичай складає 6–7 місяців до досягнення забійної ваги 100–120 кг. Використання якісних повнораціонних комбікормів, порівняно зі згодовуванням чистого зерна, може збільшити приріст м’яса на 80–90 кг з кожної тонни корму.

Загальний розрахунок корму на цикл відгодівлі

Для м’ясної відгодівлі, яка є найбільш економічно вигідною, свиню зазвичай вирощують до живої маси 100–120 кг. За умови використання якісного комбікорму та дотримання всіх норм, цикл відгодівлі триває близько 6–7 місяців, починаючи від моменту відлучення (25–30 днів).

Ключовим показником, який визначає ефективність, є коефіцієнт конверсії корму (ККК) – співвідношення між кількістю спожитого корму (в кормових одиницях або кг) і отриманим приростом живої маси. Для м’ясної відгодівлі цей показник варіюється від 3,9 до 5,0 кормових одиниць (к. од.) на 1 кг приросту.

• Середня витрата на 1 голову (м’ясна відгодівля до 110 кг):
  • загальна кількість корму: приблизно 280–350 кг комбікорму або зерносуміші.
  • тривалість циклу: 180–210 днів (близько 6–7 місяців).
  • ККК: у середньому 4,0–4,5 кг корму на 1 кг приросту живої маси.
• Відгодівля до сальних кондицій (до 180–200 кг):
  • загальна кількість корму: може перевищувати 500–600 кг.
  • тривалість циклу: довше, до 9–10 місяців.
  • ККК: значно вищий, оскільки збільшується частка жирової тканини, може досягати 6,3–7,5 к. од. на 1 кг приросту.

Орієнтовні норми споживання корму за віком

Потреба свині в кормі не є постійною; вона значно зростає зі збільшенням маси тіла, але ефективність його використання (ККК) є найвищою у молодому віці. Раціон необхідно коригувати відповідно до етапу росту та фізіологічного стану.

Норми годівлі зазвичай поділяються на престартовий, стартовий, період відгодівлі та фінальний період. У таблиці наведено приблизні добові норми для м’ясної відгодівлі з використанням повнораціонного комбікорму.

• Важливо: на початкових етапах (до 25 кг) корм повинен бути високопротеїновим (до 20% сирого протеїну), а в кінці відгодівлі (після 60 кг) збільшується частка вуглеводів і знижується вміст білка.
• Рідина: свині необхідно забезпечити постійний доступ до чистої води. Дорослі особини споживають 6–10 літрів води на добу, особливо при сухому типі годівлі.

Фактори, що впливають на апетит та витрату корму

Обсяг споживаного корму та, що важливіше, його ефективність, залежать від великої кількості факторів, які господар має контролювати. Помилки в утриманні або раціоні можуть призвести до значного перевитрати корму та погіршення якості м’яса.

Особлива увага має приділятися мікроклімату та складу корму. Неповноцінний раціон за вмістом незамінних амінокислот (лізин), вітамінів або енергії прямо призводить до зниження приростів і перевитрати корму.

• Умови утримання:
  • температура: у холодних приміщеннях свині витрачають більше енергії (корму) на обігрів. У спеку апетит знижується, що також сповільнює ріст.
  • вологість та вентиляція: погана вентиляція та висока вологість погіршують зоогігієнічні умови, збільшуючи витрату корму на одиницю приросту.
• Генетика та порода:
  • м’ясні породи (наприклад, Ландрас) мають кращий коефіцієнт конверсії корму та вищий потенціал приросту пісної маси.
  • сальні породи вимагають більше корму для досягнення бажаної жирної кондиції.
• Тип корму та його підготовка:
  • комбікорм є ефективнішим, ніж окреме згодовування зерна, оскільки він збалансований за поживними речовинами.
  • ступінь подрібнення: занадто великі частки в кормі зменшують його засвоюваність, що збільшує ККК.

Вплив фізіологічного стану та режиму годівлі

Свиноматка та кнур-плідник мають особливі норми годівлі, які кардинально відрізняються від відгодівельного молодняка. Неправильна годівля у репродуктивний період значно знижує багатоплідність та якість поросят.

Для відгодівельного молодняка важливим є режим годівлі: вільний доступ до корму зазвичай дає вищі темпи приросту, хоча може незначно збільшити загальне споживання корму. Збалансованість раціону є пріоритетом.

• Свиноматки:
  • холостий та ранній поросний період: норми годівлі мінімальні, але раціон має бути повноцінним для забезпечення хорошої репродуктивної функції.
  • лактація: потреба в кормі зростає до 5–6 кг/добу, оскільки тварина витрачає багато енергії на вигодовування поросят.
• Режим годівлі:
  • молодняк до відлучення годують 4–5 разів на добу, дорослих свиней — 2–3 рази.
  • усунення голоду: свині, які відчувають голод, стають неспокійними, що призводить до перевитрати корму після годівлі.
• Соковиті та зелені корми:
  • використання влітку до 30% зелених кормів (трава, гарбуз, коренеплоди) може позитивно впливати на якість м’яса та знижувати загальну потребу в концкормах.

Висновок

Розрахунок того, скільки корму потребує свиня, є динамічним процесом, який залежить від багатьох змінних, а не лише від календарного часу. В середньому, для вирощування свині до забійної ваги (100–110 кг) необхідно близько 300–350 кг повнораціонного комбікорму. Ключ до економічної ефективності лежить у мінімізації коефіцієнта конверсії корму (ККК) через використання збалансованих раціонів, дотримання оптимальних умов утримання та вибір генетично продуктивних порід. Ретельний контроль та коригування раціону на кожному етапі відгодівлі забезпечать високі середньодобові прирости та, як наслідок, максимальну рентабельність свинарства.